Перші ознаки сифілісу

[Help24]

Поговоримо про одну з найнебезпечніших бактеріальних інфекцій, що передається статевим шляхом - сифіліс.

Збудником хвороби є найпростіша бактерія, яку романтично обізвали блідою трепонемою. Ця інфекція вражає не лише геніталії, а й нервову систему, внутрішні органи, шкіру та інші анатомічні структури

Шляхи зараження

Бактерії живуть у вологому середовищі слизу, гною, слини або статевого секрету. Зараження, крім статевого акта, може відбуватися під час:

• переливання крові донора, який заражений блідою трипонімою;
• застосування використаних зараженою людиною шприців, голок, місткостей для ліків або наркотиків;
• використання загальних «кривавих» приладів: зубної щітки, бритви, манікюрних інструментів тощо.

СИМПТОМИ

У 8 з 10 чоловіків, що практикують секс із чоловіками, твердий шанкр – основний симптом при сифілісі. З’являється він у горлі (через незахищений оральний секс), рідше — на голівці пеніса або сфінктері. Проблеми починаються тоді, коли чоловіки починають лікувати ангіну, адже симптоматика дуже схожа: біль у горлі, збільшення лімфовузлів, температура. При незахищеному анальному сексі, шанкр може «сховатися» у складках сфінктера, де його дуже складно побачити чи відчути, адже він безболісний.

У хворого також може з’явитися висип або специфічні нариви на шиї (іноді їх називають намистом Венери). Через те, що на цей висип часто не звертають увагу, він безслідно зникає за два або три тижні. Це означає, що імунна система хворого вже несила чинити опір інфекції. На цьому етапі хворий максимально заразний, але очевидних приводів звернутися до лікаря у нього майже немає.

Тобто сифіліс завжди протікає з симптомами?

Сифіліс може протікати як з клінічними проявами, так і без них. При класичному перебігу захворювання після зараження настає інкубаційний період, який триває приблизно 3 тижні. В цей час проявів немає, але людина вже може передавати інфекцію при статевих контактах.

Сифіліс може взагалі протікати без помітних проявів, але за кілька років все одно розвинуться ураження внутрішніх органів.

Діагностика сифілісу

Щоб виявити сифіліс, потрібно провести повну лабораторну діагностику:

• нетрепонемні тести (на 4–5 тижні після зараження);
• трепонемні тести (ІФА, імунофлюоресценція, імуноблоттинг, агглютинація);
• серологічні реакції;
• RW (реакція Вассермана);
• ПЛР.

Актуальність проведення того чи іншого дослідження визначається лікарем.

Профілактика сифілісу

Для профілактики сифілісу треба дотримуватися простих правил:

• відмовитися від випадкових статевих зв'язків;
• практикувати тільки захищений секс, у тому числі й оральний;
• відмовитися від прийому наркотиків і використання загальних шприців та голок;
• використовувати тільки індивідуальні засоби особистої гігієни;
• ретельно дотримуватися всіх правил гігієни під час проживання з хворим на сифіліс;
• регулярно проходити профілактичні огляди для виявлення прихованої течії інфекції.

Важливо пам‘ятати про своєчасну діагностику цієї хвороби, аби максимально убезпечити себе та своє здоров'я.

#Help24